середа, 11 листопада 2015 р.

Урок з елементами інноваційних технологій

ТЕМА. Провідні держави світу в 20 – 30-х рр. ХХ ст. 
НІМЕЧЧИНА
Мета: охарактеризувати Листопадову революцію в Німеччині; пояснити хід встановлення Веймарської республіки та особливості її політичного режиму; проаналізувати шлях приходу до влади нацистів та особливості нацистського режиму в Німеччині; розвивати в учнів вміння аналізувати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб; на основі перебігу історичних подій в Німеччині даного періоду виховувати в учнів усвідомлення ними процесу порушень прав людини нацистським режимом.
Обладнання: карта «Німеччина у 20 – 30-х рр. ХХ ст.», підручник, роздавальний матеріал, наочний матеріал
Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ
І. Організація навчальної діяльності
ВЧИТЕЛЬ.
Розпочати урок я хочу  словами відомого філософа І.Канта.  Пропоную вам самим скласти цей вислів із хаотично розсипаних слів  і пояснили, як ви розумієте його суть.
треба                      вчити
              думок                       а
думати                   не
Очікувані відповіді:
учні складають вислів філософа та пояснюють, як вони його розуміють.
ВЧИТЕЛЬ.
Отже, епіграфом до нашого уроку будуть слова І. Канта: «Не думок треба вчити, а думати».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ВЧИТЕЛЬ.
Ми продовжуємо вивчати тему «Провідні держави світу в 20 – 30-х рр. ХХ ст.» і за допомогою методу «ІНСЕРТ» закріпимо знання з попередніх тем.
Текст для опрацювання за допомогою позначок:
«V» – інформація відома
«+» –  вперше зустрічаю цю інформацію
«-» –  про подію чув, але думав інакше
«?» – інформація невідома, хочу знати
1. Тоталітаризм – це політична система, якій притаманний повний контроль над усіма сферами життя населення.
2. Відмінність між поняттями «нацизм» і «фашизм».
3. Веймарська республіка.
4. Лібералізм – це ідейна і політична течія, що проголошує принципи громадянських і політичних свобод.
5. Листопадова революція 1918 року.
6. Цю країну називали «переможеною серед переможців».
7. А.Гітлер – людина, особистість, політик.
8. «Пивний путч».
9. «Похід на Рим».
10. «Кришталева ніч».

ІІІ. Оголошення теми, мети, плану уроку
Виходячи із результатів роботи за методом «ІНСЕРТ» учні самостійно пробують формулювати мету уроку.
План уроку:
1. Листопадова революція 1918 року у Німеччині.
2. Конституція та Веймарська республіка.
3. Німеччина у 1919 – 1939 рр.
4. Постать в історії.
5. Нацистський режим в Німеччині.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
ВЧИТЕЛЬ.
У 1918 р. для правлячих кіл Німеччини стало зрозумілим, що війна програна. Війна для країни коштувала надзвичайно дорого: 2 млн. – загиблих, мільйони поранених і скалічених, загострення матеріальних проблем, недовіра імператору, повідомлення про революційні події в Росії. Всі ці чинники і призвели до революції в Німеччині.
Робота в зошитах
3 листопада 1918 р. – повстання моряків в місті Кілі, привід до революції.
9 листопада 1918 р. – утворення уряду – Ради народних уповноважених (РНУ).
Робота з підручником. Проаналізувати діяльність (РНУ)
Запитання вчителя:
1. Чи були проголошені демократичні свободи?
2. Чи вирішувались економічні питання, які?
3.  Що таке «Союз Спартака», ваше ставлення до нього?

Робота в зошитах
30 грудня 1918 р. – утворення «спартаківцями» КПН.
5 – 6 січня 1919 р. – вбивство лідерів КПН К. Лібкнехта та Р. Люксембург через організацію збройного повстання.
19 січня 1919 р. – вибори до Національних зборів, президент – Ф. Еберт.

Проміжний підсумок вивченого:
назвати основні етапи Листопадової революції

2. Конституція та Веймарська республіка. Робота в зошитах
6 лютого – 31 липня 1919 р. – робота Національних зборів у        м. Веймарі.
31 липня 1919 р. – прийняття Конституції.
Робота в групах з запропонованим документом
«Витяги з Веймарської Конституції»
Кожна група відповідає на дане під документом запитання

3. Німеччина 1919 – 1939 рр.
ВЧИТЕЛЬ
Після Листопадової революції Німеччина була в стані глибокої кризи. Страйки в Берліні, в Рейнсько-Вестфальській області, самопроголошення Баварської Радянської Республіки, у Гамбурзі повстання організоване лідером Комінтерну Е. Тельманом. Але не тільки комуністи, соціалісти, анархісти піднімаються на виступи за владу, втягуються в боротьбу і нацисти.
Словникова робота
Нацизм – агресивна націоналістична течія, що визначає право на панування у світі винятково арійської раси.
Антисемітизм – одна з форм національної та релігійної нетерпимості, що проявляється у ворожому ставленні до євреїв у різних формах, аж до знищення.
Робота в зошитах
1919 р. – утворено НСДАП на чолі з  А. Гітлером.
Робота в парах з текстом підручника
«Програмні цілі НСДАП» та «Пивний путч»
Запитання вчителя:
1. Принципи, які покладені в основу діяльності НСДАП?
2. Що обєднує програму з іншими тоталітарними режимами?
3. Чому зміг відбутися заколот фашистів в Баварії?
4. Що виклав Гітлер у своїй книзі «Майн кампф»?

4. Постать в історії
Виступи учнів з випереджувальними завданнями:
 «Історичний портрет А. Гітлера»

5. Нацистський режим в Німеччині
ВЧИТЕЛЬ.
У квітні 1932 р. президентом республіки став Гінденбург, а нацисти отримали 37% голосів у парламенті. Вже  у 1933 р. Гітлер став рейхсканцлером (главою уряду).
Робота в зошитах
30 червня 1934 р. – «ніч довгих ножів», фізичне знищення керівників СА (штурмовиків), які виступали за переділ власності в Німеччині.
З 9 на 10 листопада – «кришталева ніч» - єврейські погроми.  
Так принцип поділу влади за Веймарською республікою було відкинуто, вся повнота влади зосередилась в руках Гітлера. Нацистський режим вступив у свої  повні права. По всій країні з’явились концентраційні табори, створено державну таємну поліцію – гестапо, охоронні загони (СС), антисемітизм став офіційною політикою держави.

V. Рефлексія. Формування мислення «сучасне через минуле»
ВЧИТЕЛЬ.
Ми з вами вивчили дуже насичену подіями і термінами тему. Я пропоную вам за допомогою прийомів «Сенкан» та «ДРІД»  закріпити свої знання. Ключове слово сенкану «Німеччина», але за періодами свого розвитку
Очікувані результати:
Німеччина
Розбита, Веймарська
Розвивається, змінюється, фашизується
Країну захоплює нацистський режим
Тоталітарна
Прийом «ДРІД»
Ддосвід (що робили, що пам’ятаєте) – відповіді учнів
Р – рефлексія (які відчуття, реакція) – відповіді учнів
І – інформація (яку одержали, які висновки) – відповіді учнів
Д – дії (як ви будете діяти в майбутньому) – дотримуватися складових демократії, не допускати антинародних дій уряду ніколи не допускати насилля та фашизму, завжди памятати трагічні уроки минулого, щоб не допустити їх у сучасному.
VІ. Аналіз досягнутих результатів
      Мотивація оцінювання відповідей учнів.
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф




Немає коментарів:

Дописати коментар